Глобальний нагляд за стабільними монетами наближається до історичного «тріо»: законопроект GENIUS, ліцензія Гонконгу та MiCA

Автор: RWA Інститут

У березні 2026 року світове регулювання стабільних монет зазнає історичного «триєдиного» прориву.

5 березня Управління валютного регулювання Гонконгу повідомило, що перші ліцензії на випуск фіатних стабільних монет вже на фінішній прямій, а традиційні фінансові установи, такі як HSBC і Standard Chartered, ведуть гонку. Три дні потому Управління нагляду за банками США (OCC) опублікувало пропозицію щодо впровадження закону GENIUS, яка створює всебічну федеральну систему ліцензування та регулювання для випуску платіжних стабільних монет. Майже одночасно британська фінтех-компанія BVNK отримала ліцензію на надання послуг з криптоактивів від Мальтійського управління фінансових послуг, ставши однією з небагатьох організацій, що мають одночасно відповідність стандартам MiCA та доступ до європейської платіжної мережі.

На іншому боці Тихого океану, регулятори материкового Китаю також дали чіткий сигнал. 6 лютого Народний банк Китаю та ще сім відомств опублікували документ №42, вперше включивши токенізацію реальних активів (RWA) у регуляторну рамку з чіткою «забороною всередині країни та реєстрацією за кордоном». Наприкінці березня запущено новий раунд розширення операцій цифрового юаня, у нього увійшли 12 банків, а загальна кількість операторів зросла з 10 до 22, що ознаменовує перехід цифрового юаня у еру систематичної експлуатації 2.0.

Ці три, здавалося б, незалежні події, мають спільний тренд: стабільні монети стрімко виходять із «сірої зони» криптовалютного світу у світло основних фінансових систем. За даними RWA.xyz, станом на березень 2026 року, вартість токенізованих реальних активів (без урахування стабільних монет) на блокчейні вже перевищила 25 мільярдів доларів, а стабільні монети стають головним «кровоносним» системою цієї трансмісії цінностей — обсяг торгів USDC за місяць досяг 1,26 трильйонів доларів, що становить понад 70% від загальної активності стабільних монет.

Проте, коли капітал може миттєво перетинати кордони, регулювання залишається прив’язаним до території. Три майже одночасні регуляторні схеми США, Гонконгу та ЄС — що вони намагаються захопити? Чим відрізняються ці підходи для бізнесу? І як українські компанії мають обирати свою стратегію у контексті запуску цифрового юаня 2.0?

Це боротьба за формування системи, яка визначатиме глобальний ландшафт цифрових фінансів на наступне десятиліття.

1. США: модель «федерального ліцензування» з пріоритетом ринкової ефективності

25 лютого 2026 року OCC опублікувало довгий у кілька сотень сторінок проект, що реалізує положення закону GENIUS щодо випуску платіжних стабільних монет. Це означає, що США нарешті створили чіткі правила для приватного випуску «цифрового долара».

Закон GENIUS, підписаний 18 липня 2025 року, встановлює триланкову структуру для випуску стабільних монет: 1) дочірні компанії депозитарних установ, затверджені їхніми головними федеральними регуляторами; 2) федеральні кваліфіковані платіжні стабільні монети, що прямо затверджуються OCC; 3) штатові кваліфіковані платіжні стабільні монети, що затверджуються місцевими регуляторами. Внутрішня логіка цієї системи — «мультиканальний доступ» — щоб не відривати випуск стабільних монет від традиційної банківської системи і водночас не обмежувати його кількома великими гравцями.

OCC деталізувало ці правила у своєму проекті. В рамках дозволених дій, випуск стабільних монет обмежений: їхнє емісія та викуп, управління резервами, надання відповідних депозитарних послуг та «пряме підтримання» інших ключових операцій. У документі визнається, що «пряма підтримка» — поняття розмиті, і наводяться приклади: утримання криптоактивів, що не є стабільними монетами, для тестування технології розподіленого реєстру або транзакцій платіжної мережі — це може вважатися дозволеною «прямою підтримкою». Такий обережний підхід «постфактум» відображає прагматизм регуляторів: вони хочуть окреслити межі, але й залишити простір для інновацій.

Найбільш обговорюваний аспект — заборона на відсотки. Закон GENIUS забороняє випускникам стабільних монет платити відсотки або доходи їхнім власникам, але не забороняє їхнім афілійованим особам або третім сторонам, що отримують доходи за рахунок таких випускників. OCC у проекті пропонує встановити презумпцію, що такі схеми порушують заборону на відсотки. Водночас, дозволяється надавати знижки за оплату стабільних монет або ділитися прибутком у рамках блейд-брендових партнерств, якщо це не передбачає передачу доходів або відсотків власникам. Також вводиться заборона обходу правил — будь-які схеми, що мають на меті уникнути заборони на відсотки, вважаються порушеннями.

Щодо резервів, проект вимагає, щоб емісія підтримувалася мінімум у співвідношенні 1:1 з високоякісними активами. До дозволених активів належать доларові готівкові кошти, депозити у банках, короткострокові державні облігації до 93 днів, репо-угоди та державні фонди. Важливо, що проект чітко забороняє використовувати як резерви самі стабільні монети або інші криптоактиви. Резерви оцінюються за справедливою вартістю, а обіг стабільних монет — за номіналом. Це означає, що навіть при розриві зв’язку на вторинному ринку, емісія має підтримуватися резервами, рівними номіналу.

Механізм викупу передбачає, що зазвичай він триває не більше 2 робочих днів, але якщо за 24 години зібрано понад 10% обігу, термін може бути продовжений до 7 календарних днів. Це своєрідна «автоматична пролонгація», що запобігає панічним зняттям коштів і ризику системної кризи.

Щодо капітальних вимог, нові ліцензовані компанії мають мати мінімум 5 мільйонів доларів капіталу на початку. Це свідчить, що випуск стабільних монет у США — це регульована фінансова діяльність, що вимагає реальних фінансових ресурсів, а не просто технічний продукт.

Закон вимагає суворого дотримання AML (протидії відмиванню грошей). Власники компаній мають підтвердити відповідність цим вимогам на рівні ради директорів. Невиконання — може призвести до анулювання ліцензії. Це підсилює увагу керівництва до регуляторних аспектів.

Загалом, американська модель базується на ідеї «збереження гегемонії долара у цифрову епоху». Знижуючи бар’єри для нових учасників, забороняючи відсотки і залучаючи іноземних випускників, вона прагне зберегти домінування США у глобальній платіжній системі, водночас контролюючи інновації.

2. Гонконг: модель «сумісної відповідності» для зв’язку з китайськими активами

У Гонконгу регулювання стабільних монет також рухається швидко. У серпні 2025 року вступив у силу Закон про стабільні монети, що встановлює найжорсткіший у світі регуляторний каркас. У лютому 2026 року голова адміністрації Лі Ке-цяо повідомив, що перші ліцензії на випуск стабільних монет будуть видані вже у березні. Головний регулятор, Financial Services and Treasury Bureau, повідомив, що отримано 36 заявок, але перший етап видачі ліцензій буде обмеженим — головне тут забезпечити стабільність системи, а не кількість.

Строгість гонконгської моделі проявляється у кількох аспектах: мінімальний статутний капітал — 25 мільйонів гонконгських доларів (п’ять разів більше, ніж у США); 100% резерв у високоліквідних активах, що мають бути в Гонконзі; цілодобовий моніторинг AML; випускники мають бути зареєстрованими у Гонконзі компаніями з керівництвом і офісами. Це створює високий бар’єр для входу — виключаючи малий і середній бізнес, але забезпечуючи участь лише великих і надійних фінансових гравців.

Саме тому перші ліцензії отримали такі гіганти, як HSBC, Standard Chartered і Bank of China Hong Kong. З 2025 року Standard Chartered пропонує комплексні цифрові активи для клієнтів, а його британський підрозділ вже торгує біткоїнами та ефіріумом. Через свої підрозділи Zodia Custody, Zodia Markets і Libeara компанія створила повний цикл послуг — від емісії до зберігання.

Головна ідея регуляторної концепції Гонконгу — «інтеграція стабільних монет у традиційне фінансове регулювання». Це означає, що стабільні монети вважаються «електронною грошовою» формою, а не новим активом. Вони мають відповідати тим самим вимогам AML, AML, зберігання резервів і регулярної звітності, що й традиційні банки. Ліцензовані компанії під постійним контролем регулятора.

Ще одна важлива позиція — ставлення до іноземних стабільних монет. Віце-голова регулятора підкреслив, що навіть якщо стабільна монета відповідає іноземним правилам, для роботи з роздрібними клієнтами у Гонконзі вона має бути ліцензована у цьому регіоні. Без ліцензії вона не може пропонуватися населенню. Це створює «локальну ліцензію» як обов’язкову умову для роботи стабільних монет у Гонконгу, що зменшує ризики зовнішніх факторів.

Стратегічна мета гонконгської моделі — стати «стратегічним вузлом» для зв’язку активів материкового Китаю з глобальним цифровим капіталом. Це підтверджується 26 лютого 2026 року, коли Народний банк Китаю і регулятор Гонконгу запустили спільний тестовий проект з міждержавних розрахунків RWA, що дозволив у реальному часі обмінювати цифровий юань і стабільні монети Гонконгу.

Тестування зосереджене на міждержавних інфраструктурних проектах і торгівлі сільськогосподарською продукцією. У традиційній системі одна транзакція потребує кількох банківських посередників і займає близько 2 годин, а в тесті — всього 3 хвилини, зменшивши витрати на валютні операції більш ніж на 20%. Технологічною основою є «атомарний обмін» — синхронне блокування цифрового юаня і створення рівної кількості стабільних монет, що повністю усуває кредитний ризик.

Ця «двостороння модель» — цифровий юань і стабільні монети Гонконгу — має чітке розподілення функцій: цифровий юань виступає як «ціновий якор» і «канал відповідності», забезпечуючи легітимність і прозорість руху коштів; стабільні монети — як «мостовий інструмент ліквідності», що через цілодобову торгівлю з’єднує глобальний ринок. Віце-голова Академії соціальних наук Китаю, Ван Веньчжун, назвав цю модель «державно-приватним партнерством» — поєднання безпеки і відповідності з ефективністю і гнучкістю ринку.

Для внутрішніх компаній ця модель створює чіткий і регульований шлях виходу на глобальний ринок RWA. Це може бути активи проектної дохідності, ланцюги постачання сільськогосподарської продукції, зелені кредити або доходи від комерційної нерухомості — все через цифровий юань і стабільні монети Гонконгу, що дозволяє токенізувати і глобалізувати ці активи.

3. ЄС: модель «всеохоплюючого регуляторного підходу» з пріоритетом «системної обережності»

На іншому боці Атлантики Європейський союз обрав інший шлях. У червні 2025 року Європейське банківське управління опублікувало «лист про бездіяльність», що роз’яснює взаємодію між MiCA (регламент щодо ринку криптоактивів) і PSD2 (Друга директива про платіжні послуги). Цей документ показує важливий регуляторний виклик: з 2 березня 2026 року провайдери послуг з зберігання і переказу електронних грошей можуть одночасно потребувати ліцензій за MiCA і PSD2.

Це означає, що одна й та сама діяльність підпадатиме під два регуляторні режими, з двома вимогами до капіталу і подвоєними витратами на відповідність. MiCA вимагає мінімум 125 000 євро капіталу, а PSD2 — таку ж суму, що разом становить 250 000 євро (близько 290 тисяч доларів). Це створює значні витрати і адміністративне навантаження, що може стримувати інновації.

Провідний експерт з політики ЄС у Circle, Патрік Хансен, попереджає у соцмережах, що якщо ця проблема не буде вирішена, вона серйозно підірве конкурентоспроможність цифрових фінансів у Європі. Він наголошує, що подвійне ліцензування порушує принцип пропорційності, ясності і послідовності законодавства, що суперечить прагненням ЄС до спрощення регулювання і підвищення конкурентоспроможності.

Причина конфлікту — у логіці проекту MiCA: він намагається створити єдину регуляторну інструкцію для криптоактивів, але у частині зберігання і переказу електронних грошей він дублює вже існуючі правила PSD2. Європейське управління банківського нагляду визнає, що будь-яка фінансова діяльність має регулюватися однією правовою базою, але наразі MiCA і PSD2 регулюють одночасно стабільні монети і послуги з їхнього зберігання.

ЄС пропонує два варіанти вирішення: перший — внести зміни до MiCA, щоб включити положення PSD2 і створити єдину регуляторну рамку; другий — змінити законодавство про платіжні послуги (PSD3), щоб звільнити ліцензовані за MiCA компанії від окремих платіжних дозволів у частині зберігання і переказу електронних грошей. Законодавство PSD3 ще розробляється і має бути ухвалене після 2025 року, що дає короткий вікно для внесення таких поправок до 2026 року.

Модель ЄС — це «системний підхід»: ще на етапі формування індустрії створюється всеохоплююча регуляторна база. Це забезпечує високу передбачуваність і можливість працювати у межах 27 країн, але водночас високі витрати і довгі терміни адаптації можуть стримувати інновації.

Проте, ціль ЄС — не лише регулювання. Приклад BVNK і її стратегічних інвестицій показує, що Європа прагне створити екосистему, де стабільні монети і інфраструктура підтримуються на рівні глобальних стандартів. BVNK, заснована у 2021 році, має ліцензії у Великій Британії, ЄС і США, і вже обробля транзакції понад 20 мільярдів доларів. У березні 2025 року Mastercard придбала BVNK за 1,8 мільярда доларів — найбільша угода у сфері цифрових активів для компанії.

Її привабливість — у комплексних корпоративних рішеннях: API, гаманцях, управлінні ризиками і ліквідністю, що знижує бар’єри для входу бізнесу у стабільні монети. Підтримка всіх основних блокчейнів, валют — долара, євро, фунта — і сфери застосування — міжнародні B2B-платежі, зарплати, випуск стабільних монет — відповідає прагненням регуляторів ЄС створити «стійку і легальну» інфраструктуру для інновацій.

4. Відмінності та спільні принципи: п’ять ключових правил

Порівнюючи три регуляторні моделі, очевидно, що вони мають суттєві відмінності. США орієнтовані на «ринкову ефективність», допускаючи багато учасників, але з високими бар’єрами — мінімальний капітал у 5 мільйонів доларів і заборона на відсотки. Гонконг — на «сумісну відповідність», обмежуючи випуск стабільних монет лише великими фінансовими гравцями з високим капіталом і резервами в Гонконзі. ЄС — на «всеохоплююче регулювання», з високими капітальними вимогами і складною системою дублікатів.

Проте, у глобальному масштабі формуються спільні принципи, що об’єднують ці підходи. Перший — принцип 1:1 резервування. Всі три системи вимагають, щоб стабільні монети були забезпечені рівноцінними резервами. Другий — ізоляція резервів від активів компанії. Третій — заборона платити відсотки або доходи власникам. Четвертий — суворе AML/KYC. П’ятий — захист прав споживачів через прозорість і можливість викупу.

Ці «принципи» — це боротьба за «правила гри»: хто зможе створити найвигідніші умови для бізнесу, зберігаючи стабільність і безпеку, той і займе провідні позиції у цифровій економіці наступного десятиліття.

Для українських компаній розуміння цих глобальних трендів — це стратегічна перевага. Адже у 2026 році, коли три провідні регулятори майже одночасно запровадять свої рамки, ми стаємо свідками завершення епохи «зимової» криптовалюти і початку «нового порядку», де правила визначають майбутнє.

Обираючи між «ефективністю», «відповідністю» і «системною обережністю», кожна країна прагне закріпити свої позиції. Для українських бізнесів важливо не лише адаптуватися до цих правил, а й розуміти, що саме вони формують майбутній глобальний порядок — і що, врешті-решт, саме правила визначають переможця.

(Джерела даних: офіційні повідомлення Народного банку Китаю, проект OCC, аналітика 21 Finance, Economic Herald, Mobile Payment Network, The National Law Review, Economic Weekly. Всі дані актуальні станом на березень 2026 року.)