Золотий і срібний ринки останніми роками залишаються популярними, але увага зазвичай зосереджена на золото і срібло. Так само як і класичні інвестиційні активи, платина часто ігнорується — чому так відбувається? Це питання заслуговує на глибше дослідження.
Від забуття до відродження: зміни у ринковому статусі платини
У історії інвестицій платина колись була символом статусу. У 2014 році ціна платини перевищувала 1500 доларів за тройську унцію, значно перевищуючи тодішню ціну золота. Але за наступні десять років доля обох дорогоцінних металів зазнала драматичних змін.
Золото стрімко зросло і у квітні 2025 року побило історичний максимум, перевищивши 3500 доларів за тройську унцію. У той час як платина виглядала менш вражаюче — на початку 2020 року її ціна навіть опустилася нижче 600 доларів, а потім довго коливалася біля 1000 доларів. Лише на початку 2025 року ситуація почала змінюватися. З приблизно 900 доларів на початку року, у липні ціна піднялася до близько 1450 доларів, що становить зростання понад 50%.
Цей ціновий відскок не був випадковим. На його зростання впливають кілька факторів: криза постачання у таких ключових регіонах, як Південна Африка, структурні розриви у глобальній системі, напружений ринок спот-цін, геополітична невизначеність, стабільний попит на ювелірні вироби у Китаї, а також слабкий долар — все це створює ідеальні умови для “ідеальної бурі” на ринку платини.
Інвестиції у платину: порівняння різних шляхів
Для інвесторів, які прагнуть взяти участь у ринку платини, доступні різні варіанти, кожен з яких має свої особливості.
Фізичне володіння — очевидний спосіб, але з ним пов’язані витрати на зберігання та безпеку. Можна купити фізичні злитки або монети, але для цього потрібно знайти безпечне місце зберігання, що часто супроводжується значними витратами.
Біржові інвестиційні фонди (ETF/ETC) — більш гнучкий варіант. Такі продукти слідкують за ціною платини і легко інтегруються у існуючий портфель акцій, що особливо зручно для початківців.
Акції гірничодобувних компаній — ще один спосіб опосередковано інвестувати, володіючи акціями компаній, що добувають платину.
Деривативи — ф’ючерси, опціони та CFD. Це більш складні інструменти, орієнтовані на досвідчених трейдерів. CFD особливо популярні через низький поріг входу (від 1 євро) і кредитне плече — навіть при обмежених коштах трейдери можуть контролювати більші позиції. Однак це супроводжується високими ризиками.
Історичний погляд: розуміння справжньої цінності платини
Інвестиційний потенціал платини тісно пов’язаний з її промисловим застосуванням, що суттєво відрізняє її від золота. Золото — переважно фінансовий актив, тоді як платина — і інвестиційний актив, і важливий промисловий матеріал.
Ця різниця багато разів підтверджувалася історично. Вперше як інвестиційний актив платина з’явилася у XIX столітті, потім у початку XX століття її використовували у телеграфі та лампочках, а у 1902 році патент на технологію Оствальд (масове виробництво нітратів) дозволив широко застосовувати платину у автомобільних каталізаторах — кожен з цих етапів підвищував цінність цього дорогоцінного металу.
У 1924 році ціна платини досягла шестиразової ціни золота; у березні 2008 року платина встановила історичний максимум — 2273 долари за тройську унцію. Такі екстремальні коливання часто зумовлені раптовими змінами у промисловому попиті: економічне піднесення викликає зростання попиту на платину, що призводить до обмеження пропозиції і підвищення цін.
Аналіз ринку 2025 року
Поточна особливість ринку платини — дисбаланс між попитом і пропозицією. За даними Світової ради з платини, у 2025 році глобальний попит очікується на рівні 78,63 мільйонів унцій, тоді як загальне постачання — лише 73,24 мільйонів унцій, тобто дефіцит становитиме 5,39 мільйонів унцій.
З боку попиту основний сегмент — автомобільна промисловість (41%, з прогнозом зростання на 2%), промислове застосування (28%, з падінням на 9%), ювелірні вироби (25%, зростанням на 2%) та інвестиційний попит (6%, зростанням на 7%). З боку пропозиції зростання дуже обмежене (лише 1%), але ринок переробки може зрости на 12%, що свідчить про повторне використання існуючих запасів платини.
Цей структурний дефіцит, ймовірно, триватиме до 2029 року. Якщо попит у США та Китаї перевищить очікування або долар продовжить слабшати, ціна платини має потенціал для зростання; навпаки, посилення торгових конфліктів або економічний спад можуть тиснути на ціну вниз.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Ціна платини 2025: чому інвестори у дорогоцінні метали знову звертають увагу на цей забутий різновид?
Золотий і срібний ринки останніми роками залишаються популярними, але увага зазвичай зосереджена на золото і срібло. Так само як і класичні інвестиційні активи, платина часто ігнорується — чому так відбувається? Це питання заслуговує на глибше дослідження.
Від забуття до відродження: зміни у ринковому статусі платини
У історії інвестицій платина колись була символом статусу. У 2014 році ціна платини перевищувала 1500 доларів за тройську унцію, значно перевищуючи тодішню ціну золота. Але за наступні десять років доля обох дорогоцінних металів зазнала драматичних змін.
Золото стрімко зросло і у квітні 2025 року побило історичний максимум, перевищивши 3500 доларів за тройську унцію. У той час як платина виглядала менш вражаюче — на початку 2020 року її ціна навіть опустилася нижче 600 доларів, а потім довго коливалася біля 1000 доларів. Лише на початку 2025 року ситуація почала змінюватися. З приблизно 900 доларів на початку року, у липні ціна піднялася до близько 1450 доларів, що становить зростання понад 50%.
Цей ціновий відскок не був випадковим. На його зростання впливають кілька факторів: криза постачання у таких ключових регіонах, як Південна Африка, структурні розриви у глобальній системі, напружений ринок спот-цін, геополітична невизначеність, стабільний попит на ювелірні вироби у Китаї, а також слабкий долар — все це створює ідеальні умови для “ідеальної бурі” на ринку платини.
Інвестиції у платину: порівняння різних шляхів
Для інвесторів, які прагнуть взяти участь у ринку платини, доступні різні варіанти, кожен з яких має свої особливості.
Фізичне володіння — очевидний спосіб, але з ним пов’язані витрати на зберігання та безпеку. Можна купити фізичні злитки або монети, але для цього потрібно знайти безпечне місце зберігання, що часто супроводжується значними витратами.
Біржові інвестиційні фонди (ETF/ETC) — більш гнучкий варіант. Такі продукти слідкують за ціною платини і легко інтегруються у існуючий портфель акцій, що особливо зручно для початківців.
Акції гірничодобувних компаній — ще один спосіб опосередковано інвестувати, володіючи акціями компаній, що добувають платину.
Деривативи — ф’ючерси, опціони та CFD. Це більш складні інструменти, орієнтовані на досвідчених трейдерів. CFD особливо популярні через низький поріг входу (від 1 євро) і кредитне плече — навіть при обмежених коштах трейдери можуть контролювати більші позиції. Однак це супроводжується високими ризиками.
Історичний погляд: розуміння справжньої цінності платини
Інвестиційний потенціал платини тісно пов’язаний з її промисловим застосуванням, що суттєво відрізняє її від золота. Золото — переважно фінансовий актив, тоді як платина — і інвестиційний актив, і важливий промисловий матеріал.
Ця різниця багато разів підтверджувалася історично. Вперше як інвестиційний актив платина з’явилася у XIX столітті, потім у початку XX століття її використовували у телеграфі та лампочках, а у 1902 році патент на технологію Оствальд (масове виробництво нітратів) дозволив широко застосовувати платину у автомобільних каталізаторах — кожен з цих етапів підвищував цінність цього дорогоцінного металу.
У 1924 році ціна платини досягла шестиразової ціни золота; у березні 2008 року платина встановила історичний максимум — 2273 долари за тройську унцію. Такі екстремальні коливання часто зумовлені раптовими змінами у промисловому попиті: економічне піднесення викликає зростання попиту на платину, що призводить до обмеження пропозиції і підвищення цін.
Аналіз ринку 2025 року
Поточна особливість ринку платини — дисбаланс між попитом і пропозицією. За даними Світової ради з платини, у 2025 році глобальний попит очікується на рівні 78,63 мільйонів унцій, тоді як загальне постачання — лише 73,24 мільйонів унцій, тобто дефіцит становитиме 5,39 мільйонів унцій.
З боку попиту основний сегмент — автомобільна промисловість (41%, з прогнозом зростання на 2%), промислове застосування (28%, з падінням на 9%), ювелірні вироби (25%, зростанням на 2%) та інвестиційний попит (6%, зростанням на 7%). З боку пропозиції зростання дуже обмежене (лише 1%), але ринок переробки може зрости на 12%, що свідчить про повторне використання існуючих запасів платини.
Цей структурний дефіцит, ймовірно, триватиме до 2029 року. Якщо попит у США та Китаї перевищить очікування або долар продовжить слабшати, ціна платини має потенціал для зростання; навпаки, посилення торгових конфліктів або економічний спад можуть тиснути на ціну вниз.