Неправильна боротьба
Кілька тижнів тому дослідження Citrini Research, яке стверджувало, що стейблкоїни можуть витіснити Visa та Mastercard, спричинило різке падіння акцій цих платіжних систем. Crypto Twitter підтримав цю ідею. Теза здавалась чіткою: ШІ-агенти оптимізують кожну транзакцію, інтерчейндж — це податок, стейблкоїни обходять його. Я щодня працюю у криптовалютній сфері й хотів би, щоб це було правдою, але більшість тверджень є помилковими. Не тому, що стейблкоїни не мають значення, а тому, що справжня можливість не пов’язана із заміною карток. Вона стосується мерчантів, яким буде складно їх приймати.
Карти виграють більшість
Теза Citrini базується на припущенні: ШІ-агенти, звільнені від людських звичок, оптимізують транзакції та усувають інтерчейндж-комісії. Але картки — це не лише переказ грошей. Вони надають незабезпечений кредит, попередньо авторизують невизначені транзакції та гарантують захист від шахрайства завдяки праву на чарджбек. Стейблкоїни можуть переміщувати гроші, але поки що не можуть забезпечити решту функцій.
Уявімо, що ваш агент бронює номер у готелі, а він не відповідає опису. З карткою ви можете оскаржити оплату. Зі стейблкоїном гроші вже втрачені. Вісімдесят два відсотки американців мають картку з бонусами. Вісімнадцять мільярдів карток перебувають в обігу по всьому світу. Для більшості типів транзакцій споживачі не відмовляться від захисту покупки та бонусів заради незворотної оплати, яка не пропонує жодного з цих переваг. Виявлення шахрайства лише посилює перевагу: платіжні мережі аналізують мільярди транзакцій у реальному часі. Стейблкоїни не мають аналогічної мережевої системи виявлення шахрайства сьогодні.
Контраргументи стають більш конкретними, але схема повторюється.
Мікроплатежі часто називають слабким місцем карток. Але платіжні мережі вже адаптувались до незручних транзакцій раніше. Visa обробила понад 2 мільярди оплат за проїзд, агрегуючи торкання у щоденні розрахунки. Індустрія карток ніколи не відмовлялась від жодної категорії транзакцій. Вона завжди створювала нові продукти, щоб охопити кожну з них.
Далі йде заперечення щодо ідентифікації: «Агенти не можуть володіти картками». Але агент — це просто новий пристрій. Ваш телефон, годинник і ноутбук мають окремі токени, прив’язані до тієї ж картки. Та сама технологія, що й Apple Pay. Ваш телефон не проходив KYC; він просто містить ваш токен. Агент також. Visa випустила понад 16 мільярдів токенів. Агенти отримають ці токени теж. Visa тестує Intelligent Commerce framework. Mastercard Agent Pay вже доступний для всіх держателів карток у США. Agentic Commerce Protocol, створений Stripe та OpenAI, вже працює з Etsy, а понад мільйон мерчантів Shopify готуються до запуску.
Для мерчантів і споживачів, які вже існують, картки, ймовірно, домінуватимуть у агентській комерції. Можливість для стейблкоїнів лежить в іншому: серед мерчантів, які ще не існують.
Мерчанти, які ще не існують
Кожна зміна платформи породжує хвилю мерчантів, яких існуюча платіжна система не може обслуговувати. Коли eBay створив маркетплейс для продажу між людьми, ці продавці не могли отримати мерчант-акаунти. PayPal обслуговував їх і виріс до мільйона користувачів, обробляючи 40% оплат аукціонів eBay до 2000 року. Shopify виріс із 42 000 мерчантів до 5,5 мільйона за 13 років. Як зазначили Алекс Рампелл і Джеймс да Коста, Stripe був заснований до того, як багато його майбутніх клієнтів взагалі з’явились. Схема незмінна: переможці обслуговують мерчантів, яких чинні гравці ще не можуть фінансово виправдати.
Хвиля ШІ, ймовірно, створить таких мерчантів швидше, ніж будь-яка попередня зміна платформи. Тридцять шість мільйонів нових розробників приєднались до GitHub лише за останній рік. У зимовому наборі YC 2025 чверть компаній мали кодову базу, яка була 95% або більше створена ШІ. На Bolt.new, одному з найпопулярніших ШІ-платформ для програмування, 67% із 5 мільйонів користувачів не є розробниками. Мільйони людей, які два роки тому не могли писати код для виробництва, зараз випускають програмне забезпечення. Кожен із них — новий покупець інфраструктури для розробників, яку купують через командний рядок, а не через дзвінок менеджеру з продажу.
Ці ж розробники — нові продавці. Vibe coder потребує сервісів для свого робочого процесу: точки доступу до даних, інфраструктуру для тестування, інструменти для розгортання. Будь-хто з такими ж інструментами може створити ці сервіси і продавати їх назад. Та сама сила одночасно створює покупців і продавців.
Уявіть, що vibe coder створює інструмент для зручного відображення фінансових даних публічних компаній. Проєкт може зайняти чотири години роботи з ШІ-інструментами для програмування. Без сайту, без умов використання, без юридичної особи. Агент іншого розробника звертається до цього інструменту 40 000 разів на тиждень за одну десятку цента за виклик, генеруючи \$40 доходу, і жодна людина не заходить на сторінку оформлення покупки.
Я щотижня бачу, як vibe coders створюють такі інструменти. Перше питання завжди — як отримати оплату? Для більшості з них відповідь зараз — ніяк.
Існуючим платіжним процесорам буде складно підключати таких мерчантів. Не через технології, а тому, що коли процесор погоджується на мерчанта, він бере на себе ризик цього мерчанта. Якщо мерчант здійснить шахрайство або накопичить чарджбеки, відповідальність лежить на процесорі. Процесори відмовляють заявникам, яких не можуть застрахувати. Інструмент без сайту, без юридичної особи, без історії — дуже складно застрахувати.
Система працює так, як задумано. Але вона не була створена для цього.
Процесори можуть адаптуватись. Вони вже створювали нові рівні ризику для платіжних фасилітаторів і маркетплейсів. Але це зайняло 16 років від запуску PayPal до перших галузевих рекомендацій щодо андеррайтингу для моделі платіжного фасилітатора (агрегування мерчантів під одним акаунтом і прийняття їхнього ризику). Ці мерчанти повинні отримувати оплату вже зараз.
Для таких мерчантів приймати стейблкоїни — це як продавець на вулиці, який приймає лише готівку. Не тому, що готівка краща, а тому, що мерчанти з таким профілем історично не могли отримати схвалення на прийом карток.
Для цієї прогалини стейблкоїни — єдиний варіант, який працює сьогодні, незважаючи на незручний UX гаманців і ще не сформовані комплаєнс-фреймворки. Протоколи на кшталт x402 вже інтегрують стейблкоїн-платежі безпосередньо в HTTP-запити, без потреби у мерчант-акаунті, процесорі, онбордингу чи відповідальності за чарджбеки. Для цього не потрібно погоджуватись, що стейблкоїни кращі за картки. Потрібно лише, щоб чинні процесори ще не адаптувались.
Ці мерчанти не обиратимуть стейблкоїни замість карток. Вони обиратимуть стейблкоїни замість нічого.
Що створюється
Кожна хвиля нових мерчантів зрештою поглинається традиційною платіжною системою. Ймовірно, так буде й зараз, з часом. Але спочатку з’являються мерчанти, а андеррайтинг наздоганяє їх пізніше. У проміжку між цими двома моментами стейблкоїни є інфраструктурою.
Картки обслуговують кожного мерчанта, якого процесор може застрахувати. Стейблкоїни — кожного, кого процесор не може. Наступна хвиля комерції буде побудована у цій прогалині.
Відмова від відповідальності:
-
Ця стаття є передруком з [nlevine19]. Всі авторські права належать оригінальному автору [nlevine19]. Якщо ви маєте зауваження щодо передруку, зверніться до команди Gate Learn, і вони оперативно вирішать питання.
-
Відмова від відповідальності: думки та позиції, висловлені у цій статті, є виключно авторськими і не є інвестиційною порадою.
-
Переклади статті іншими мовами виконуються командою Gate Learn. Якщо не зазначено інше, копіювання, розповсюдження чи плагіат перекладених статей заборонено.
**
