
Роберт Кійосакі — автор книги «Багатий тато, бідний тато». Він послідовно виступає за фінансову незалежність через нагромадження активів, а не завдяки заробітній платі. Перше правило у «Багатий тато, бідний тато» базується на ключовому принципі: заможні не працюють за гроші у звичному розумінні. Вони цілеспрямовано накопичують багатство, купуючи та утримуючи реальні активи, що приносять пасивний грошовий потік.
Кійосакі підкреслює, що заробітна плата знецінюється через податки, інфляцію валюти та ринкову волатильність. За його словами, фіатні валюти втрачають купівельну спроможність із часом, тому дохід у вигляді зарплати не забезпечує надійного зростання капіталу. Заможні люди уникають цієї фінансової пастки, натомість інвестують у матеріальні активи, які зберігають і підвищують свою вартість.
Кійосакі радить купувати фізичні активи й альтернативні інвестиції: об’єкти нерухомості для оренди, права на видобуток нафти, виробництво продуктів харчування, дорогоцінні метали — золото та срібло. Останнім часом він додає до цього переліку цифрові активи та криптовалюти. Головна перевага цих інвестицій — здатність генерувати податково вигідний грошовий потік, що захищає багатство від надмірного оподаткування. Водночас традиційні заощадження у фіатній валюті майже не захищають від інфляції та девальвації.
Кійосакі чітко розрізняє фінансові підходи різних соціальних груп. Люди з низьким і середнім рівнем доходу зазвичай обирають стабільну роботу з постійною зарплатою, вважаючи це гарантією фінансової безпеки. Однак Кійосакі вважає, що це помилкове переконання: традиційна зайнятість майже не дає справжньої безпеки, а одержані доходи суттєво оподатковуються.
Проблема поглиблюється, коли люди зберігають оподатковуваний дохід у фіатній валюті й вкладають кошти у традиційні паперові активи — акції, облігації, пайові інвестиційні фонди, біржові фонди (ETFs). Такі інвестиції залишаються вразливими до ринкової волатильності й поступаються ефективністю матеріальним активам. Кійосакі вказує: це підтримує фінансову залежність, а не сприяє реальному зростанню багатства.
Заможні дотримуються іншої стратегії, яка відповідає філософії «Багатого тата». Вони обирають інвестиції, що забезпечують реальний грошовий потік із податковими перевагами та зберігають вартість із часом. Завдяки купівлі дорогоцінних металів та цифрових активів багаті створюють фінансовий фундамент, що забезпечує безпеку й довгострокове збереження капіталу. Така стратегія потребує знань і свідомих дій, але забезпечує фінансову свободу через формування активів, а не доходу від роботи.
Перше правило Роберта Кійосакі у «Багатому татові» переглядає традиційні уявлення про накопичення багатства та фінансову безпеку. Замість стабільної роботи й класичних інвестицій Кійосакі закликає до стратегічного накопичення реальних активів, які приносять дохід із податковими перевагами. Його філософія акцентує: справжню фінансову незалежність забезпечує розуміння різниці між заробітком і створенням багатства через активи. Головний зміст правила №1 у «Багатий тато, бідний тато» — фінансова свобода не залежить лише від високої зарплати, а досягається через свідоме придбання й управління активами, що забезпечують довгострокову безпеку й пасивний дохід. Погляди Кійосакі залишаються предметом дискусій серед фінансистів, але його принципи продовжують впливати на тих, хто прагне переосмислити власний підхід до грошей, заощаджень та формування капіталу.











