Кевин Уорш — кандидат из плюща, кого Трамп выбрал для руководства ФРС

Кар’єрний шлях Кевіна Уорша сповнений несподіваних поворотів. Кілька років тому випускник університетів Ліги плюща зіткнувся з відхиленням для керівництва Банку Англії, коли його місце зайняв Ендрю Бейлі. Але історія розсудила інакше: тепер Уорш отримав номінацію на ще більш важливу посаду — голову Федеральної резервної системи США після оголошення Дональда Трампа.

Від відхилення в Банку Англії до номінації на посаду голови ФРС

У 2019 році керівництво Банку Англії обрало Ендрю Бейлі як наступника Марка Карні, обійшовши Кевіна Уорша. Це рішення тоді могло здатися кінцем його високого старту у міжнародній фінансовій системі. Однак це був не кінець, а лише пауза. У 2025-2026 роках Уорш отримав визнання, яке перевищує британську посаду: Трамп оголосив про намір зробити його головою ФРС США.

Втрата можливості у Лондоні стала благословенням. Після відхилення Банком Англії Уорш переключився на академічну діяльність, роботу в радах директорів і неофіційне консультування з економічних питань. Незважаючи на цей вимушений перерву, його репутація досвідченого фінансиста залишалася бездоганною. Це зокрема й тому, що його відмова англійців вважається політичною помилкою у фінансових колах.

Освіта Ліги плюща і шлях на Уолл-стріт

Уорш походить із північної частини Нью-Йорка і отримав відмінну підготовку в елітних американських університетах. Він вивчав економіку і політологію у Стенфорді, а потім здобув юридичну освіту у Гарварді. Його освіта з Ліги плюща відкрила двері на Уолл-стріт, де він розпочав кар’єру в Morgan Stanley.

Молодий фахівець швидко привернув увагу. Коли Джорджу Бушу-молодшому потрібен був економічний радник на початку його президентства, Уорш отримав запрошення до Вашингтона. Його потрібна влада, а влада — йому для побудови впливової кар’єри. Уже до 2006 року цей відносно молодий чоловік став членом ради керуючих ФРС — у віці 35 років він став наймолодшим у історії на цій посаді.

Роль під час фінансової кризи і суперечлива відставка

Фінансова криза 2008-2009 років стала випробуванням для Уорша. Тодішній голова ФРС Бен Бернанке високо цінував його глибоке розуміння одночасно політики і ринкових механізмів. Уорш зайняв ключову позицію у зусиллях щодо стабілізації банківського сектору завдяки своїм зв’язкам у Вашингтоні та на Уолл-стріт.

Але його час у ФРС закінчився на суперечливій ноті. Уорш послідовно виступав за більш раннє скорочення програм економічної підтримки, ніж більшість його колег. Це викликало запеклі дебати всередині ради керуючих. Не досягнувши згоди з його позицією, Уорш ухвалив рішення подати у відставку у 2011 році, задовго до закінчення строку повноважень.

Саме ця відставка, заснована на принциповій позиції, сформувала репутацію Уорша як незалежного мислителя. І ця репутація — головна причина, чому фінансові ринки оптимістично ставляться до його номінації на посаду голови ФРС.

Жорсткий курс на інфляцію як гарантія незалежності

За останній рік Трамп здійснював значний тиск на ФРС, особливо на її голову Джерома Пауелла, вимагаючи більш активного зниження процентних ставок. Це викликало побоювання: чи не призначить президент послушного лідера, який буде виконувати вказівки Білого дому?

Уорш розвіяв ці сумніви своєю позицією щодо інфляції. Він послідовно відстоює необхідність тримати зростання цін під контролем, навіть якщо це вимагає підтримки високих процентних ставок. Це робить його незалежним від політичного тиску Трампа, незважаючи на їхні хороші особисті стосунки.

Експерт Стівен Браун із Capital Economics зазначає, що давня жорсткість Уорша у боротьбі з інфляцією має розвіяти побоювання ринку. Хоча Уорш іноді виступав за зниження ставок частіше, ніж Пауелл, його аналітичні погляди відрізняються. Він вважає, що такі чинники, як розвиток штучного інтелекту і дерегулювання, сприятимуть стримуванню цін в економіці.

Більше того, Уорш оспорює традиційне переконання, що сильна економіка і високий рівень зайнятості неминуче ведуть до інфляції. Він називає цю думку застарілою і бачить у технологічних змінах природний інструмент боротьби з ростом цін.

Центральна перевірка: чи зможе Уорш відстояти незалежність ФРС

Справжньою перевіркою для незалежності Уорша стане сценарій, за якого Білий дім спробує змусити ФРС розширити свій баланс і втрутитися на ринок облігацій. Таке втручання допомогло б знизити державні витрати на позики, але суперечило б принципам незалежності центрального банку.

Уорш неодноразово виступав проти такого розширення балансу ФРС. Він неодноразово відстоював принцип операційної автономії центрального банку — позицію, яка вже критикувалася адміністрацією Трампа. У свідченнях перед комітетом Палати лордів у 2023 році він підкреслив, що операційна незалежність має критичне значення для ефективної монетарної політики. Вона вимагає, щоб центральний банк діяв безсторонньо, в інтересах суспільства, а не політичних цілей уряду.

Ця позиція збігається з позицією нинішнього голови ФРС Джерома Пауелла, який також зазнає критики з боку президента, але залишається вірним принципам.

Особисті зв’язки і політичні перспективи

Особисте життя Уорша додає ще один рівень до його профілю. Його дружина Джейн Лаудер — онука і спадкоємиця косметичної компанії Estée Lauder, вона активно бере участь у сімейному бізнесі. Його сімейний стан оцінюється у мільярди доларів.

Його тесть Рональд Лаудер є давнім донором Республіканської партії і близьким другом Трампа. Ці особисті зв’язки могли б створити потенційний конфлікт інтересів, однак поки стосунки між Уоршем і Трампом залишаються конструктивними.

Головне питання, яке турбує фінансові ринки: чи збереже Уорш свою незалежність, якщо у майбутньому його позиція вступить у конфлікт з вказівками президента? Історія його кар’єри — відставка у 2011 році з принципових міркувань — натякає на позитивну відповідь. Однак реальна перевірка його незалежності ще попереду.