Сценарії конфлікту: Як атака Ізраїлю на Іран може паралізувати нафту Перської затоки

Останній звіт Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), провідної установи у США, містить тривожний аналіз можливих наслідків прямого конфлікту між Ізраїлем та Іраном. За його даними, у разі атаки Ізраїлю на перську країну Тегеран відповість без обмежень, ймовірно, уражаючи всю нафтову інфраструктуру країн, що протистоять Перській затоці. Цей сценарій — не лише академічна гіпотеза: він викликає занепокоєння світових енергетичних ринків.

Іранська наступальна операція: головна ціль — регіональна нафтовидобувна інфраструктура

На відміну від обмеженої відповіді, Іран прагне безпосередньо атакувати нафтові об’єкти країн узбережжя Перської затоки. Це, за прогнозами аналітиків CSIS, найімовірніший і найруйнівніший сценарій. Мова йде не лише про символічну провокацію, а про стратегію повної зупинки видобутку та експорту нафти в регіоні.

Різниця між можливими імовірними відповідями Ірану є критичною. У той час як деякі сценарії передбачають блокади або цілковиті атаки, наступ на регіональну інфраструктуру означав би якісний стрибок у масштабах конфлікту. Іран має технічні та військові можливості для реалізації таких атак: сучасні дрони, далекобійні ракети та системи підводного мінування можуть бути застосовані одночасно проти кількох цілей у регіоні.

Чотири сценарії переривання постачання нафти

Звіт CSIS окреслює чотири ймовірні сценарії, кожен із яких матиме різні економічні наслідки для світового ринку нафти.

Перший сценарій: блокада іранського експорту — якщо США або Ізраїль зможуть зупинити експорт Ірану, блокуючи острів Хург або захоплюючи нафтові судна, ціна на нафту миттєво зросте на 10–12 доларів за барель. Однак іранська відповідь буде непередбачуваною і потенційно небезпечною для американських союзників у регіоні. Це був би контрольований ескалаційний сценарій із високим ризиком відхилень.

Другий сценарій: закриття Ормузької протоки Іраном — використовуючи дрони, ракети та морські міни, Іран може паралізувати проходження приблизно 18 мільйонів барелів на добу. Така дія змусила б операторів транспорту покинути регіон, що спричинило б різке зростання цін. Ормузька протока — ключовий вузол світової енергетичної торгівлі, і її закриття матиме руйнівні наслідки.

Третій сценарій: прямий удар по іранських об’єктах — якщо ціллю стануть лише нафтопереробні заводи та родовища Ірану, ціни перевищать 100 доларів за барель. Руйнування нафтової інфраструктури призведе до довгострокової перерви у виробництві, викликаючи масштабну і тривалу відповідь Ірану. Це був би руйнівний економічний удар, що триватиме місяцями або роками.

Четвертий сценарій: найімовірніший — атака Ірану на всю регіональну нафтову інфраструктуру. У цьому випадку ціна на нафту злетить понад 130 доларів за барель, що не лише вплине на ринок сирої нафти, а й повністю зупинить експорт природного газу з регіону. Це була б майже повна зупинка енергетичної системи Перської затоки.

Ормузька протока: чому немає шляхів втечі

Ключове питання — неможливість обійти Ормузьку протоку. За даними CSIS, логістичні альтернативи надзвичайно обмежені, і більшість постачальників енергії повністю залежать від цієї проходу.

Саудівська Аравія зможе перенаправити менше половини своїх експортів через альтернативні маршрути. США (які діють через порт Фуджейра) матимуть ситуацію, коли третина їхнього експорту фактично заблокована у разі закриття Ормузу.

Ще гірша ситуація у країн — Ірак, Кувейт, Бахрейн і Катар — у них немає жодних життєздатних альтернативних маршрутів. Для цих країн закриття Ормузу означатиме нульовий експорт. Така залежність перетворює регіон на критичний вузол світової енергетичної системи.

Геополітична пастка і її глобальні наслідки

Що робить цю ситуацію особливо тривожною, — не лише військові можливості, а й структура вразливості системи. Як тільки Іран матиме достатньо підстав для відповіді на ізраїльський напад, він не матиме багато втрат у цілій регіональній інфраструктурі. Тоді економічні наслідки перевищать межі прямого конфлікту.

Ціна на нафту, що сягне 130 доларів за барель, — це не просто цифра на графіку. Це інфляція у глобальному масштабі, енергетичне голодування залежних регіонів і можливий параліч стратегічних секторів світової економіки. Енергетичні ринки тісно пов’язані з фінансовими, тому будь-яке порушення матиме транснаціональні та секторальні наслідки.

Висновок CSIS — у разі ескалації конфлікту до широкомасштабної війни не залишається місця для маневрів. Економічні наслідки будуть глобальними, миттєвими і потенційно катастрофічними для будь-якої країни, залежної від енергопостачання з Перської затоки.

Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
  • Нагородити
  • Прокоментувати
  • Репост
  • Поділіться
Прокоментувати
0/400
Немає коментарів
  • Закріпити