2026 рік стане переломним моментом для фінансової сфери Японії. У листопаді минулого року три мегабанки — Mitsubishi UFJ, Sumitomo Mitsui та Mizuho — спільно оголосили про концепцію стейблкоїна, яка є не просто розробкою нового продукту, а символізує злиття існуючої фінансової системи з технологією блокчейн. Перехід до регулювання відповідно до Закону про фінансові інструменти та біржі (金商法) прискорюється, і настає етап, коли дочірні банки зможуть займатися криптоактивами.
Ісо Вакеїку, виконавчий директор групи Sumitomo Mitsui Financial Group (груповий CDIO), є однією з ключових фігур у просуванні цифровізації та фінансових інновацій. Його висловлювання підкреслюють, як традиційні фінансові установи намагаються адаптуватися до технологічних змін і шукати нові джерела доходу, що є нагальною задачею для Японії, щоб не відстати у міжнародній конкуренції.
Передумови та стратегічне значення концепції трьох мегабанк
Реалізація спільної концепції стейблкоїна трьох мегабанк базується на наполегливих дослідженнях і розробках, починаючи з початку 2020-х років. Внутрішнє законодавство у Японії рухається вперед, у США ухвалено закон GENIUS щодо стейблкоїнів у 2025 році, що сприяє швидкому розвитку міжнародного регулювання.
Головна особливість цієї ініціативи — передбачення інтеграції з існуючою фінансовою інфраструктурою. Об’єднання традиційних платіжних мереж, таких як Zengin-net і BOJ-NET, із новими системами на базі блокчейну дозволить масштабувати систему до значних обсягів.
Обсяг ринку стейблкоїнів, номінований у доларах США, вже досяг приблизно 40 трлн ієн, і використовується у криптовалютних операціях. Відсутність у Японії власного ієнного стейблкоїна може призвести до втрати частини монетарних повноважень. Уже міжнародні інституційні інвестори та суверенні фонди використовують стейблкоїни для купівлі біткоїна, і ризик залишитися позаду у цій хвилі зростає.
Використання та стратегія впровадження
На даний момент спільна ініціатива трьох мегабанк перебуває на етапі PoC (proof of concept), і розглядаються конкретні сценарії використання у партнерстві з великими глобальними компаніями, наприклад Mitsubishi Corporation. Прикладом є системи управління грошовими коштами (CMS).
Міжнародні корпорації мають значні фінансові ресурси по всьому світу, але через обмеження у часі закриття операцій у традиційних системах, частина їхніх коштів залишається невикористаною цілодобово. Стейблкоїн у поєднанні з цілодобовими платіжними можливостями дозволить ефективніше використовувати ці резерви.
Одночасно триває ретельна перевірка відповідності AML/CFT (боротьба з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму). Це важливий етап, оскільки перехід до децентралізованих фінансів на базі блокчейну є ключовим моментом, що прискорить інновації у фінансовій системі.
Відмінності та конкуренція з ієнним стейблкоїном
JPYC, запущений у жовтні 2025 року, є першим ієнним стейблкоїном у Японії, але його обмеження — випуск не перевищує 100 тисяч ієн. Відмінність від концепції трьох мегабанк полягає у здатності підключатися до офіційної платіжної інфраструктури. Пряме підключення до Zengin-net або BOJ-NET — високий технічний і регуляторний бар’єр, і швидко реалізувати це малоймовірно. У той час як основна цінність концепції трьох мегабанк — саме у цій можливості.
Проте, концепція трьох мегабанк не передбачає охоплення дрібних платежів. Як, наприклад, додаток “Kotora Sōkin” — внутрішньоринковий сервіс для переказів до 10 тисяч ієн без комісії, — дрібні платежі обробляються окремо від великих. Взаємодоповнюючи JPYC і цю ініціативу, можна створити більш цілісну платіжну екосистему.
Можливості криптоактивів у рамках регулювання 金商法
Перехід до регулювання відповідно до Закону про фінансові інструменти та біржі відкриває нові можливості для банківських дочірніх компаній щодо випуску, торгівлі та посередництва з криптоактивами.
Створення і пропозиція криптоактивних ETF — очевидний варіант. Обговорюються питання зберігання активів (custody) і посередництва, але ще не досягнуто стадії конкретної реалізації. Залишаються багато технічних і правових викликів, зокрема захист користувачів, волатильність цін і інтеграція систем.
Особливо важливим є узгодження принципу “самостійної відповідальності” у Web3 із традиційною японською фінансовою практикою. Самоконтроль за гаманцями (self-custody) — технічний стандарт, але для японських клієнтів це може бути високим бар’єром. Вирішується питання, чи надавати послуги з управління гаманцями (custodial wallets) або поступово переводити клієнтів на систему самостійної відповідальності, балансуючи між потребами клієнтів і технологічними трендами.
Швидкий розвиток токенізації активів і зміна банківської моделі
Токенізація та ончейнізація активів вплинуть не лише на платіжний сектор, а й на традиційні джерела доходу банків — оптові операції, управління активами, міжбанківські ринки та цінні папери.
Автоматизація складних операцій, таких як цілодобові платежі, міжнародні перекази з низькими витратами, DvP (delivery versus payment) — все це призведе до значного зростання обсягів обробки. У цьому контексті з’явиться необхідність у квантових обчисленнях, і фінансова інфраструктура буде побудована на принципово нових технологіях.
Токенізація реальних активів (RWA) розширить інвестиційний спектр. Розвиток штучного інтелекту дозволить створити агенти, що замінять людину у управлінні активами та торгівлі. Блокчейн-платформи, наприклад Avalanche, з високою швидкодією і низькою затримкою, стануть основою для високочастотних торгів і масштабних систем токенізації.
Підвищення ефективності міжбанківського ринку та інтеграція інфраструктури
Особливо важливо врахувати, що міжбанківські операції з переказу коштів і цінних паперів також підлягають токенізації та ончейнізації. Це спричинить структурні зміни у всій банківській системі. Трансакції, що раніше відбувалися лише у робочий час, тепер зможуть здійснюватися цілодобово і миттєво по всьому світу, що вимагатиме перебудови моделей роботи банків.
Етапність технологічних змін і стратегія адаптації банків
Фінансові технології розвиваються не одномоментно, а через послідовні етапи, коли різні технологічні платформи підтримують одна одну. Як показує історія електрики, створення електростанцій, мереж і систем розподілу тривало понад 100 років, тоді як блокчейн і супутні технології розвиваються за 5–10 років.
Замість повного переходу на хмарні рішення, застосовується стратегія інтеграції локальних і хмарних систем для забезпечення безпеки та ефективності. Нові протоколи зв’язку, наприклад MCP, дозволяють AI керувати обома середовищами у єдиній системі.
Майбутнє банків і фінансів: гібридна модель AI і людини
Конкурентоспроможність фінансових установ у 2026 році визначатиметься здатністю створювати “AI-Ready” сервіси. Наступне покоління — це покоління, де смартфони відійдуть у минуле, а AI-агенти через природні мовні інтерфейси активно задовольнятимуть потреби клієнтів.
У цій ситуації, чим більше банків впроваджують AI, тим складніше буде їхньою унікальністю. Тому саме людське мислення, здатність зберігати “негативну здатність” (зберігати спокій і розмірковувати у невизначених ситуаціях), стане ключовим джерелом конкурентної переваги.
Як і за останні 10 років, коли фізична присутність банків кардинально змінилася, у наступні 10 років функції і роль банків знову зазнають глибокої трансформації. Важливо не лише підвищувати ефективність сервісів, а й передбачати майбутнє фінансової екосистеми, експериментуючи з різними сценаріями та постійно перевіряючи їх.
Висновок: у часи невизначеності — думати і рухатися вперед
Ключове слово 2026 року — «перебіг у програмованість». Створення різноманітних сценаріїв застосування стейблкоїнів, інтеграція децентралізованих фінансів, розвиток AI-агентів, комерціалізація квантових обчислень — усе це радикально змінить фінансову систему, можливо, більш ніж уявляється.
У цьому процесі фінансовим установам потрібно постійно ставити питання «Що саме відбувається?», проводити багато експериментів і не зупинятися у роздумах у часи невизначеності. Чим ширше поширюється AI, тим ціннішою стає людська здатність до творчого і гнучкого мислення, і саме ця парадоксальна істина визначатиме майбутній конкурентний ландшафт фінансової індустрії.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Фінансові інновації 2026 року: стратегія інтеграції Web3 та цифрових активів японських мегабанків
2026 рік стане переломним моментом для фінансової сфери Японії. У листопаді минулого року три мегабанки — Mitsubishi UFJ, Sumitomo Mitsui та Mizuho — спільно оголосили про концепцію стейблкоїна, яка є не просто розробкою нового продукту, а символізує злиття існуючої фінансової системи з технологією блокчейн. Перехід до регулювання відповідно до Закону про фінансові інструменти та біржі (金商法) прискорюється, і настає етап, коли дочірні банки зможуть займатися криптоактивами.
Ісо Вакеїку, виконавчий директор групи Sumitomo Mitsui Financial Group (груповий CDIO), є однією з ключових фігур у просуванні цифровізації та фінансових інновацій. Його висловлювання підкреслюють, як традиційні фінансові установи намагаються адаптуватися до технологічних змін і шукати нові джерела доходу, що є нагальною задачею для Японії, щоб не відстати у міжнародній конкуренції.
Передумови та стратегічне значення концепції трьох мегабанк
Реалізація спільної концепції стейблкоїна трьох мегабанк базується на наполегливих дослідженнях і розробках, починаючи з початку 2020-х років. Внутрішнє законодавство у Японії рухається вперед, у США ухвалено закон GENIUS щодо стейблкоїнів у 2025 році, що сприяє швидкому розвитку міжнародного регулювання.
Головна особливість цієї ініціативи — передбачення інтеграції з існуючою фінансовою інфраструктурою. Об’єднання традиційних платіжних мереж, таких як Zengin-net і BOJ-NET, із новими системами на базі блокчейну дозволить масштабувати систему до значних обсягів.
Обсяг ринку стейблкоїнів, номінований у доларах США, вже досяг приблизно 40 трлн ієн, і використовується у криптовалютних операціях. Відсутність у Японії власного ієнного стейблкоїна може призвести до втрати частини монетарних повноважень. Уже міжнародні інституційні інвестори та суверенні фонди використовують стейблкоїни для купівлі біткоїна, і ризик залишитися позаду у цій хвилі зростає.
Використання та стратегія впровадження
На даний момент спільна ініціатива трьох мегабанк перебуває на етапі PoC (proof of concept), і розглядаються конкретні сценарії використання у партнерстві з великими глобальними компаніями, наприклад Mitsubishi Corporation. Прикладом є системи управління грошовими коштами (CMS).
Міжнародні корпорації мають значні фінансові ресурси по всьому світу, але через обмеження у часі закриття операцій у традиційних системах, частина їхніх коштів залишається невикористаною цілодобово. Стейблкоїн у поєднанні з цілодобовими платіжними можливостями дозволить ефективніше використовувати ці резерви.
Одночасно триває ретельна перевірка відповідності AML/CFT (боротьба з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму). Це важливий етап, оскільки перехід до децентралізованих фінансів на базі блокчейну є ключовим моментом, що прискорить інновації у фінансовій системі.
Відмінності та конкуренція з ієнним стейблкоїном
JPYC, запущений у жовтні 2025 року, є першим ієнним стейблкоїном у Японії, але його обмеження — випуск не перевищує 100 тисяч ієн. Відмінність від концепції трьох мегабанк полягає у здатності підключатися до офіційної платіжної інфраструктури. Пряме підключення до Zengin-net або BOJ-NET — високий технічний і регуляторний бар’єр, і швидко реалізувати це малоймовірно. У той час як основна цінність концепції трьох мегабанк — саме у цій можливості.
Проте, концепція трьох мегабанк не передбачає охоплення дрібних платежів. Як, наприклад, додаток “Kotora Sōkin” — внутрішньоринковий сервіс для переказів до 10 тисяч ієн без комісії, — дрібні платежі обробляються окремо від великих. Взаємодоповнюючи JPYC і цю ініціативу, можна створити більш цілісну платіжну екосистему.
Можливості криптоактивів у рамках регулювання 金商法
Перехід до регулювання відповідно до Закону про фінансові інструменти та біржі відкриває нові можливості для банківських дочірніх компаній щодо випуску, торгівлі та посередництва з криптоактивами.
Створення і пропозиція криптоактивних ETF — очевидний варіант. Обговорюються питання зберігання активів (custody) і посередництва, але ще не досягнуто стадії конкретної реалізації. Залишаються багато технічних і правових викликів, зокрема захист користувачів, волатильність цін і інтеграція систем.
Особливо важливим є узгодження принципу “самостійної відповідальності” у Web3 із традиційною японською фінансовою практикою. Самоконтроль за гаманцями (self-custody) — технічний стандарт, але для японських клієнтів це може бути високим бар’єром. Вирішується питання, чи надавати послуги з управління гаманцями (custodial wallets) або поступово переводити клієнтів на систему самостійної відповідальності, балансуючи між потребами клієнтів і технологічними трендами.
Швидкий розвиток токенізації активів і зміна банківської моделі
Токенізація та ончейнізація активів вплинуть не лише на платіжний сектор, а й на традиційні джерела доходу банків — оптові операції, управління активами, міжбанківські ринки та цінні папери.
Автоматизація складних операцій, таких як цілодобові платежі, міжнародні перекази з низькими витратами, DvP (delivery versus payment) — все це призведе до значного зростання обсягів обробки. У цьому контексті з’явиться необхідність у квантових обчисленнях, і фінансова інфраструктура буде побудована на принципово нових технологіях.
Токенізація реальних активів (RWA) розширить інвестиційний спектр. Розвиток штучного інтелекту дозволить створити агенти, що замінять людину у управлінні активами та торгівлі. Блокчейн-платформи, наприклад Avalanche, з високою швидкодією і низькою затримкою, стануть основою для високочастотних торгів і масштабних систем токенізації.
Підвищення ефективності міжбанківського ринку та інтеграція інфраструктури
Особливо важливо врахувати, що міжбанківські операції з переказу коштів і цінних паперів також підлягають токенізації та ончейнізації. Це спричинить структурні зміни у всій банківській системі. Трансакції, що раніше відбувалися лише у робочий час, тепер зможуть здійснюватися цілодобово і миттєво по всьому світу, що вимагатиме перебудови моделей роботи банків.
Етапність технологічних змін і стратегія адаптації банків
Фінансові технології розвиваються не одномоментно, а через послідовні етапи, коли різні технологічні платформи підтримують одна одну. Як показує історія електрики, створення електростанцій, мереж і систем розподілу тривало понад 100 років, тоді як блокчейн і супутні технології розвиваються за 5–10 років.
Замість повного переходу на хмарні рішення, застосовується стратегія інтеграції локальних і хмарних систем для забезпечення безпеки та ефективності. Нові протоколи зв’язку, наприклад MCP, дозволяють AI керувати обома середовищами у єдиній системі.
Майбутнє банків і фінансів: гібридна модель AI і людини
Конкурентоспроможність фінансових установ у 2026 році визначатиметься здатністю створювати “AI-Ready” сервіси. Наступне покоління — це покоління, де смартфони відійдуть у минуле, а AI-агенти через природні мовні інтерфейси активно задовольнятимуть потреби клієнтів.
У цій ситуації, чим більше банків впроваджують AI, тим складніше буде їхньою унікальністю. Тому саме людське мислення, здатність зберігати “негативну здатність” (зберігати спокій і розмірковувати у невизначених ситуаціях), стане ключовим джерелом конкурентної переваги.
Як і за останні 10 років, коли фізична присутність банків кардинально змінилася, у наступні 10 років функції і роль банків знову зазнають глибокої трансформації. Важливо не лише підвищувати ефективність сервісів, а й передбачати майбутнє фінансової екосистеми, експериментуючи з різними сценаріями та постійно перевіряючи їх.
Висновок: у часи невизначеності — думати і рухатися вперед
Ключове слово 2026 року — «перебіг у програмованість». Створення різноманітних сценаріїв застосування стейблкоїнів, інтеграція децентралізованих фінансів, розвиток AI-агентів, комерціалізація квантових обчислень — усе це радикально змінить фінансову систему, можливо, більш ніж уявляється.
У цьому процесі фінансовим установам потрібно постійно ставити питання «Що саме відбувається?», проводити багато експериментів і не зупинятися у роздумах у часи невизначеності. Чим ширше поширюється AI, тим ціннішою стає людська здатність до творчого і гнучкого мислення, і саме ця парадоксальна істина визначатиме майбутній конкурентний ландшафт фінансової індустрії.